(c) Zaxid.net

08:35, 17.06.2010

До футбольного чемпіонату Євро-2012 Львову потрібно ще кілька готелів. Будівництво не всіх готелів мешканці міста сприймають позитивно. Для прикладу, будівництво на розі вулиць Краківської та Вірменської викликало чимало суперечок, боротьби та, вперше, перемоги громадськості.

Історія

Ще у вересні 2004 року виконком міста ухвалив рішення про відтворення втраченої історичної забудови північного ринкового кварталу в таких межах: вул. Краківська – вул. Вірменська, 12; вул. Вірменська – вул. Краківська, 4. Пізніше цю територію відвели для забудови готельного комплексу. Інвестор будівництва – ТзОВ «Будінвест». Площа території відведеної «Будінвесту» становить 868 кв м. Нагадаємо, земельна ділянка розташована в зоні охорони культурних пам’яток ЮНЕСКО.

Відділення Спілки архітекторів, управління архітектури та ТзОВ «Будінвест» організували міжнародний замовний архітектурний конкурс на проект готельного комплексу в умовах регенерації історичного кварталу на розі вулиць Краківської та Вірменської у Львові.

Проектів було кілька. Переможцями стали австрійські архітектори Герман і Валентино разом з партнером ZT-GESHB. Визначало «найкращого» міжнародне журі, до складу якого входили відомі європейські та львівські архітектори.

ArticleImage_1_68035.jpg

Утім, громадськість Львова назвала проект австрійських архітекторів «бункером» (через атипову для центральної частини міста форму). Він став точкою кипіння для небайдужих мешканців міста. Декотрі з них, що були активними користувачами  «Живого журналу» об’єдналися в ініціативну групу і проводили різні акції, флеш-моби. Люди вирішили будь-що протидіяти забудові центру міста спорудами на зразок банку на площі Міцкевича, 10, будинку на вул. Валовій, 15 чи офісного центру на розі вулиць Франка-Шухевича. Після публічних протестів та довгих громадських обговорень інвестор відмовився від ідеї будівництва «бункера» і замовив альтернативні проекти, які були б спрямовані на відновленні втраченої забудови.

Такий прецедент самоорганізації львів’ян проти руйнування рідного міста відбувся вперше. Виглядає на те, що, бачачи зразки «нової архітектури» у історичній частині міста – ті, які збудовані, і ті, що ще будуються: уже згаданий будинок на вул. Шухевича (бічна Франка), пл. Соборна, 14,15 – львів’яни налаштувалися проти модерних новобудов у центральній частині міста.

Наступний етап

Після спалаху незадоволення громадськості проектом «бункер» та кількох обговорень щодо того, що має постати на розі вулиць Краківської-Вірменської, розробити нові проекти доручили фахівцям кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка». Кілька тижнів тому на суд громадськості представили одразу три проектні пропозиції готелю, два з них – напрацювання львівських архітекторів Миколи Бевза, Юрія Дубика та Назара Будзана, третій – спільне вирішення львівських авторів Юрія Дубика, Юрія Кутного та австрійця Губерта Германа (одного з попередніх переможців).

Огляд нових проектів та обговорення пройшли у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури на вул. Коперника, 40а.

ArticleImage_2_68035.jpg

Як зазначив ZAXID.NET Президент «Фонду збереження історико-архітектурної спадщини», голова ради Львівської обласної організації «Українського товариства охорони пам’яток історичної культури» Андрій Салюк, усі три проекти викликали більш позитивне враження громадськості, не було категоричних заяв, кожен проект мав свої плюси.

«Головна ідея була такою, щоби витягнути всю інформацію, яка є в архівах, у різних джерелах, аби максимально можна було відтворити фрагменти, елементи забудови, яка була на тому місці. Є достатньо добра іконографічна інформація по наріжному будинку. Тому у всіх трьох варіантах він є найкраще опрацьований, по ньому якраз було найбільше фотодокументації. Перша концепція передбачала відновлення забудови другої половини ХІХ ст. з окремими давнішими елементами: з боку Краківської – чотири будинки, що прилягатимуть до будинку, який вже існує, а з боку Вірменської буде прохід між готелем і будинком, який там є (архітектори пропонували не примикати новобудови до існуючого будинку, оскільки останній має торцеві вікна)», – розповів Андрій Салюк.

За його словами, другий варіант проекту подібний на перший, основна різниця полягає в аттику – даховому завершенні. «У 1930-х роках у Львові працював дуже знаний архітектор Я.Вітвіцький. Він робив макети кожного з будинків у масштабі 1:50, відтворюючи усі декоративні елементи, фарбування фасадів тощо – усе що вдавалося знаходити. І він ці будинки показує з аттиковим завершенням. Наші архітектори намагалися знайти за його слідами цю інформацію, та не знайшли. Постало питання: або він користувався джерелами, які до сьогодні  не дожили, або він мав якісь свої візії або фантазії, включно з тим, що цей будинок мав бути з аттиком. Ми не маємо остаточного підтвердження, що цей аттик був, але також не маємо підтвердження, що його не було. Архітектори вирішили, що має право на життя такий варіант за Вітвіцьким», – розповів А.Салюк.

ArticleImage_3_68035.jpg

«До третього варіанту був долучений Герман Губерт, який зазначив, що готовий попрацювати із відновленням історичного варіанту. Він визнав, що по цьому будинку є достатньо багато матеріалів, які можна залучити в проект. Але також зазначив, що пропонував би зробити поєднання сучасної архітектури зі старою. По закінченню одного й іншого будинків він пропонує абсолютно сучасні фасади. Більше того, він наполягав, щоб ці фасади були зроблені з міді, тобто – окуті мідною бляхою. Але з цього приводу з ним можна було дискутувати, щоб замість міді були кам’яні або штукатурні стіни. Друга особливість: він пропонував задіяти додаткову площу над проходом між будинками (який вже є і той, що будується) за допомогою виступаючих поверхів по вул. Вірменській, вважаючи, що це надаватиме будинку легкості», – зазначив А.Салюк, додавши, що у всіх трьох варіантах проекту від вулиці зберігається поверховість втрачених будинків.

Єдиний проект

Після чергового обговорення щодо проекту забудови фрагменту історичного кварталу на розі вулиць Краківської та Вірменської у Львові представники громадських організацій (ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, українського національного комітету ICOMOS, інтернет-ініціативи «Збережи старий Львів»,  Товариства шанувальників Львова, ЛОО ВГО «Громадянська позиція», громадянська мережі «Опора», БФ «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова»,  також управління охорони культурної спадщини ЛОДА, філіал Інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України) надали резолюцію обговорення інвестору ТзОВ «Будівест» з пропозицією для реалізації обрати перший проект.

ArticleImage_4_68035.jpg

«Ми ще спочатку віддали право вибору концепції забудови та проекту фахівцям, архітекторам. Нашою метою було те, щоб Львів отримав найкращий проект, бо він має на це право. Тому прониклися ідеєю міжнародного конкурсу, залучили іноземних фахівців з розрахунку, щоб  у результаті мати найбільш якісний проект. На жаль, сталося так, що в силу різних обставин, проект, який був визнаний переможцем, не сприйняла наша громадськість… Ми не хотіли відходити від нашої ідеї… І коли «Львівська політехніка» представила інші проекти, громадськість вирішила і склала резолюцію, де чітко окреслила, що би вона хотіла бачити. Ми підтримали ідею громадськості. Спеціалісти визначили, що має бути на цьому місці, – зазначив ZAXID.NET Президент ТзОВ ВП «Будінвест» Віктор Коць. – Зараз ми робимо все, щоб якнайшвидше розпочати це будівництво, але є певна процедура погоджень, різні стадії. Зараз розробляється робочий проект. Буде він – беремо дозвіл на будівництво. Будуть дозвільні папери – можна буде розпочинати перший етап будівництва. Та потрібно до кінця провести археологію: є близько двох соток, де археології ще не проводили. Але це можна робити паралельно».

За його словами, готель включений у програму підготовки міста до Євро-2012, і хотілося б розпочати перші етапи будівництва цього літа.

У проекті будинок має 6 рівнів та цоколь, простір у дворі залишається. За словами Віктора Коця, щодо підвального поверху буде прийняте ще додаткове рішення, після проведеної археології. «Підземний поверх хочуть відкрити, щоб ті найстаріші стіни були експоновані до огляду», – зазначив Віктор Коць.

Історія, що супроводжувала кілька років цей будинок, запам’ятається львів’янам (і не тільки їм) – як небайдужий вияв щодо того, що твориться у Львові, того, що мешканці міста мали можливість зупинити та боротися за своє право жити в атмосфері історичного Львова, можливо, спершу не повіривши, що можна змінити рішення міжнародного журі.