Хто й чому дозволив нівечити старовинні львівські кам’яниці так званими «євровікнами»?

Що не кажіть, а Львів таки розвивається. От тільки невідомо, чи в кращий бік. У центральній частині міста, що належить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виростають сучасні офіси, котрі аж ніяк «не вписуються» у тутешній архітектурний ансамбль. Ще кілька новобудов керівники міста мають намір звести до Євро-2012. Але й без них «обличчя» Львова поступово змінюється.
Замість дерев’яних вікон у середньовічних кам’яницях з’являються сучасні пластикові. В ЖЕКах запевняють: мовляв, вони розказують мешканцям, що робити цього не слід, та львів’яни закону не бояться. А ви чули, щоби когось оштрафували за таке порушення? Я – ні.

Зателефонував нещодавно в мерію, аби дізнатися, чи справді у пам’ятках архітектури заборонено ставити «євровікна». На тому боці дроту інформацію підтвердили, ще й додали: «Якщо ви їх десь знайдете, обов’язково нам повідомте»… А навіщо шукати? Достатньо пройти історичною частиною міста й оглянути фасади кам’яниць. Мода на «пластик» дісталася вже й площі Ринок. Дивно, чому ніхто з мерії цього не бачить? І як посадовці добираються на роботу – до Ратуші? Мине трохи часу – і «євровікна» з’являться й у будівлі міської ради, а чиновники цього й не помітять!

«Євровікна» вже «окупували» кам’яницю №9 на Ринку (саме там розташоване управління освіти ЛМР і облдержадміністрації). Але, щиро кажучи, найбільше здивувався, побачивши пластикові вікна на фасаді історичного музею (пл. Ринок, 6). Як його керівництво наважилося на такий крок? Адже ці люди першими мали б зчинити ґвалт про тотальну «пластифікацію» старовинних будівель!

На відміну від багатьох інших міст України, Львів має чимало пам’яток архітектури світового значення. Але, на жаль, ні керівництво міста, ні частина його населення (навіть працівники музею!) цього не цінують.

Олег Василевський   Газета «Інформатор», 18 серпня 2009 р.