Нова архітектура не повинна агресивно втручатися в історичне середовище та нищити його, – до такої думки дійшли реставратори Ганна Кос та Лідія Горницька, коментуючи актуальну для Львова проблему спорудження нового 5-зіркового конгрес-готелю у вигляді висотного будинку новітніх архітектурних форм у межах історико-культурного ландшафтного парку та поблизу пам’ятки архітектури – львівської Цитаделі.

Нагадаємо, 22 липня Ганна Колс та Лідія Горницька були присутніми на громадських слуханнях щодо намірів збудувати 5-зірковий конгрес-готель, підземні паркінги, кіноконцертний комплекс, фестивальне поле тощо на території Цитаделі, де у роки Другої світової війни у концтаборі масово страчували військовополонених різних національностей.

«Питання перше: чому ми так відносимось до меморіальних пам’яток. Прочитайте «Шоа у Львові» Євгена Наконечного: скільки людей було там розстріляно! Замість того, щоб подумати, як там зробити хоч скромну меморіальну дошку, нам пропонують готель. Коли я чую про те, що як тільки ми збудуємо там готель, то на нас поллється золотий дощ, то я хочу спитати також про те, чи часто ми думаємо, що нащадки людей, замордованих в цьому концтаборі, приїжджатимуть відвідати ці місця. І що вони про нас скажуть? – Варвари! Будувати величезні готелі в наш час – це не геройство. Я була півтора місяці в Австралії. Я надивилася на сучасну архітектуру. Вибачте, нам дуже далеко ще до сучасної архітектури. Чи в якійсь іншій країні, навіть близькій до нас, повелися так з таким об’єктом? Колишній страшний концтабір. Ми хіба не відповідаємо перед нащадками тих людей? Взагалі, хто ми є? Чи ми маємо здоровий дух пам’яті?», – говорить Ганна Кос

Архітектор із 40-річним стажем, член ІКОМОС Лідія Горницька, яка очолює архітектурно-реставраційну майстерню в державному інституті «Укрзахідпроектреставрація», також підтримує колегу: «Мені соромно, що наш інститут постійно встряє в сумнівні історії з історико-містобудівними обґрунтуваннями нових споруд на місці, де нова архітектура суперечить охоронним зонам. Але це не напрацювання інституту, а тільки особиста думка його директора, бо на науково-методичній раді інституту цього історико-містобудівного обґрунтування не розглядали. Я є членом президії нашої ради і підтверджую, що такого протоколу немає… Ми вже маємо досить прикладів «ерзаців» – «Украсоцбанк», Свободи, 45, Валова, 15. Якщо так конче Львову потрібний конгрес-готель у центрі, то чому ми не можемо зараз обговорювати питання «Золотого лева»? Він у самому центрі, має зроблену археологію, виведення фундаментів. Звичайно, Львів має розвиватися, рости, він завжди був європейським містом, а не провінцією. Львів не є провінцією, навіть, без цього готелю, і він ніколи нею не буде. Ми маємо яскраве музичне, театральне, художнє і архітектурне життя. Якщо ми зараз збудували якесь «пудло» на розі вул.Шухевича і Франка і вважаємо, що це сучасна архітектура, то вибачте… До того ж, ми маємо багато історичних готелів, але ці будинки чомусь використовують під іншу функцію, і в цьому проглядається брак усвідомленої містобудівної політики», – вважає Лідія Горницька.

http://zik.com.ua/ua/news/2009/07/29/190375